Панель включає гени:  ATM, BRCA1, BRCA2, BRIP1, CHEK2, EPCAM, MLH1, MSH2, MSH6, NBN, PALB2, PMS2, RAD51C, RAD51D, TP53

Від 5 до 10% всіх випадків раку передміхурової залози мають генетичну природу та обумовлені наявністю мутацій у генах, пов’язаних з розвитком пухлини. При цьому патогенні мутації, пов’язані з ризиком раку простати, відповідають приблизно за 30-40% випадків раку простати, діагностованому в молодому віці.

Особливе місце в цьому переліку займають гени HRR (homologous recombination repair) — група генів, які кодують білки, відповідальні за репарацію («лагодження») пошкодженої ДНК шляхом гомологічної рекомендації .
Саме мутації HRR зустрічаються у 15–25% випадків при метастатичному кастраційно – резистентному раку простати.
Такі злоякісні пухлини не реагують на кастраційну терапію (пригнічення вироблення чоловічих статевих гормонів),  однак можуть бути чутливими до гормональної терапії другої лінії та інгібіторів PARP.

У актуальних рекомендаціях NCCN пропонується проводити аналіз на мутації HRR усім пацієнтам з раком передміхурової залози, який поширився на регіонарні лімфатичні вузли або дав віддвлені метастази.

Також дослідження показане:

– пацієнтам з діагностованою пухлиною передміхурової залози у разі підозри на спадкову природу захворювання (наприклад, ранній вік постановки діагнозу; обтяжений сімейний анамнез; наявність декількох первинних пухлин різної локалізації в одного пацієнта).

– здоровим пацієнтам із сімейною історією онкологічних захворювань (наприклад за наявності трьох і більше випадків раку передміхурової залози та/або раку молочної залози, товстої кишки, яєчників та підшлункової залози в родині по материнській чи батьківській лінії.

Трохи детальніше про деякі гени:

BRCA1 і BRCA2 — найвідоміші гени HRR, гени-супресори пухлин, які в нормі (не мутовані) запобігають розвитку раку. Успадковані мутації можуть заважати їм виконувати свою роботу. Такі мутації у жінок підвищують ризик розвитку раку грудей та яєчників, а у чоловіків ці зміни (особливо зміни у BRCA2) можуть призвести до раку простати.

MSH2, MSH6, MLH1 та PMS2 — гени, що допомагають нашим клітинам усувати зміни, які призводять до раку. Успадковані патогенні мутації будь-якого з цих генів викликають синдром Лінча. Цей синдром підвищує ризик раку кишечника, простати, ТІЛА матки у жінок та деяких інших видів раку.

CHEK2, ATM, PALB2, BRIP1, RAD51C, RAD51D — ці гени також відносяться до групи HRR; їх мутації підвищують ризик розвитку раку простати та цілого ряду інших онкозахворювань.

Мутації в обох копіях гену NBN викликають синдром Неймегена, що характеризується лейкемією, імунними порушеннями та мікроцефалією у дітей. Носії ж мутації однієї копії гена NBN мають підвищений ризик раку простати.

Синдром Лі-Фраумені асоційований з мутованим геном TP53 і спричиняє утворення численних пухлин з різноманітними локалізаціями, в тому числі пухлини простати.

Виявлення мутацій у пацієнтів з раком передміхурової залози дозволяє уточнити діагноз і прогноз, дати рекомендації для рідних, скласти план профілактичних скринінгів, а також вибрати правильну стратегію лікування (зокрема успішне застосування інгібіторів PARP для лікування пацієнтів з раком передміхурової залози з мутаціями в генах HRR, в першу чергУ BRCA1/2). Генетичне тестування на наявність спадкових мутацій дозволяє також здійснювати профілактику у здорових людей.

При наявності мутацій Ви можете розраховувати на отримання письмової онкогенетичної консультації — із зазначенням ваших ризиків та сучасними рекомендаціями щодо профілактики та лікування раку, асоційованого з конкретною мутацією (на основі рекомендацій NCCN ) — безкоштовно.

Матеріал для дослідження: кров/слина (однакова достовірність)
Вартість дослідження: 13 900 грн
Термін виконання: 20 робочих днів

*В деяких випадках для отримання достовірного результату виникає необхідність в повторному проведенні дослідження. Повторне дослідження виконується безоплатно, але може призвести до збільшення строку очікування результату.

Зразки результату: OncoRisk Prostate mut; OncoRisk Prostate wt