FAQ

Проведення генетичного дослідження на спадкові мутації в генах BRCA1/2, PALB2 та CHEK2 рекомендовано особам, що відповідають конкретним критеріям NCCN: рак молочної залози (РМЗ) в молодому віці, рак яєчників (РЯ), сімейний анамнез обтяжений випадками РМЗ та РЯ тощо), які асоціюються з підвищеним ризиком наявності мутації в
досліджуваних генах.

Інформація про наявність спадкової мутації дозволяє оцінити ризики розвитку деяких видів раку; обрати адекватні методи їх профілактики та/або скринінгу; застосувати найбільш ефективну тактику терапії онкозахворювання; надати інформацію для кровних родичів, що також можуть бути носіями мутації з метою вживання заходів з мінімізації у них
ризиків розвитку раку.

Згідно з рекомендаціями NCCN (National Comprehensive Cancer Network (USA)), генетичне тестування, що включає BRCA1/2, PALB2, CHEK2 рекомендовано:

  • кровним родичам людини, у якої виявлено спадкову мутацію;
  • всім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози та епітеліальним раком яєчників;
  • пацієнткам з раком молочної залози (РМЗ), діагностованим у віці до 45 років включно або до 50 при невідомому сімейному онкологічному анамнезі;
  • пацієнткам з тричі-негативним РМЗ, діагностованим у віці <60 років;
  • пацієнткам з РМЗ в будь-якому віці та обтяженим сімейним онкологічним анамнезом (конкретні критерії в NCCN);
  • всім чоловікам з раком грудної залози;
  • пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози, або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику;
  • кровним родичам пацієнтів, що відповідають вищезазначеним критеріям при умові, якщо неможливо провести дослідження спочатку самим пацієнтам.

Для визначення мутацій у генах застосовують два методи – бюджетний, з обмеженим застосуванням – ПЛР і метод секвенування «нового покоління» (Next generation sequencing) – NGS. ПЛР спрямований на виявлення найбільш поширених мутацій в певній популяції (4-8). Його перевагами є невисока вартість та швидкість виконання. Ймовірність виявлення мутацій методом ПЛР невисока, адже самих мутації лише в генах BRCA понад 6000 і більшість з ж патогенними.

На даний час вважають, що тільки у 15% пацієнтів можна визначити мутації в генах BRCA методом ПЛР.

NGS дозволяє визначити послідовно велику кількість локусів в генах, де можуть бути присутніми мутації, адже він досліджує увесь ген і його результати є на 100% достовірними. NGS в лабораторії Life Code виявляє
також мутації в генах CHEK2 та PALB2, які мають клінічне значення. За вартістю він дорожчий за ПЛР, адже потребує більш високотехнологічного обладнання та реагентів.

BRCA – це скорочена назва двох генів – Breast Cancer gene 1 та 2, що були відкриті в 1990 та 1994 роках відповідно. Гени BRCA1 та BRCA2 задіяні в системі репарації (відновлення) дволанцюгових розривів ДНК, тож є дуже важливими для підтримання цілісності геному. При наявності у людини спадкової мутації BRCA1/2, одна з копій гену у всіх клітинах є
дефектною й неактивною. Тому пошкодження другої копії в якійсь клітині організму протягом життя може призвести до її злоякісної трансформації та розвитку раку. Саме через це спадкові мутації в даних генах дуже суттєво підвищують ризики розвитку деяких видів раку.

PALB2 та CHEK2 це гени, які разом з генами BRCA1/2 входять до системи репарації дволанцюгових розривів ДНК шляхом гомологічної рекомбінації. Ген PALB2 асоціюється з підвищеним ризиком розвитку РМЗ (41-60%), РЯ (3-5%) та раку підшлункової залози (РПЗ) (5-10%). Окрім цього, мутація PALB2 впливає на вибір системної терапії РПЗ. Ведутся дослідження щодо терапії PARP інгібіторами при наявності мутацій PALB2 при РЯ та РМЗ.

Мутації в гені CHEK2 не вливають на тактику терапії, однак підвищують ризик розвитку РМЗ (15-40%) та незначно – КРР. Мутації в цьому гені привід для детального спостереження органів-мішеней у пацієнта та тестування його кровних родичів з метою розробки індивідуального плану профілактики в разі виявлення у них спадкової мутації CHEK2.

Згідно з рекомендаціями NCCN (National Comprehensive Cancer Network (USA)), генетичне тестування, що включає BRCA1/2, PALB2, CHEK2 рекомендовано:

  • всім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози та епітеліальним раком яєчників;
  • пацієнткам з раком молочної залози (РМЗ), діагностованим у віці до 45 років включно або до 50 років при невідомому сімейному онкологічному анамнезі;
  • пацієнткам з тричі-негативним РМЗ, діагностованим у віці <60 років;
  • пацієнткам з РМЗ в будь-якому віці та обтяженим сімейним онкологічним анамнезом (конкретні критерії NCCN);
  • всім чоловікам з раком грудної залози;
  • пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози (РПЗ), або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику.

При наявності показань для генетичного тестування (згідно критеріїв NCCN), його рекомендується проводити на етапі діагностики, оскільки наявність мутації може впливати як на тактику хірургічного втручання при ранніх стадіях онкозахворювань, так і на тактику системної терапії при метастатичних онкозахворюваннях.

На сьогоднішній день, в кожному з генів BRCA1 та BRCA2 описано понад 3000 патогенних мутацій. Різні тест-системи, що використовують метод ПЛР виявляють, зазвичай, 6-10 найбільш розповсюджених мутацій. В загальній популяції, ці розповсюджені мутації становлять менше третини всіх носіїв патогенних варіантів BRCA1/2.

Таким чином, якщо метод ПЛР не виявив жодної з досліджених (6-10) мутацій, це не означає, що відсутні і всі інші (>6000) мутацій. Метод NGS дозволяє виявити всі можливі мутації в генах BRCA1/2, а також додатково досліджує гени PALB2 та CHEK2, тому при отриманні негативного результату ПЛР та при наявності показaнь до тестування, рекомендовано проведення генетичного дослідження методом NGS.

Наявність спадкової мутації BRCA1/2 суттєво підвищує ризик рецидиву відомої пухлини та ризик розвитку іншого раку (молочної залози, яєчників, підшлункової та передміхурової залоз), тому знання про статус мутації дозволять застосувати адекватну профілактику (профілактичні операції) та/або скринінг для зниження даних ризиків. Наявність мутації також буде впливати на тактику системної терапії (хіміотерапія, таргетна терапія) у випадку нерезектабельного рецидиву. Крім того, наявність мутації у пацієнта є  оказанням для проведення тестування здоровим кровним родичам, що також можуть бути її носіями. Знаючи про наявність мутації вони разом з лікарем зможуть обрати оптимальну тактику профілактики та скринінгу раку.

Генетичне тестування рекомендовано:

  • чоловікам, у чиїх кровних родичів виявлено спадкову мутацію;
  • усім пацієнтам з аденокарциномою підшлункової залози;
  • усім чоловікам з раком грудної залози;
  • пацієнтам з метастатичним раком передміхурової залози або з РПЗ високої та дуже високої групи ризику.

    Наявність мутації BRCA1/2 у чоловіків підвищує ризик розвитку раку 
    грудної, передміхурової та підшлункової залоз, і для зниження даних ризиків застосовуються спеціальні тактики скринінгу. Крім того, чоловік може передати мутацію дітям, в тому числі донькам, тому для чоловіків генетичне тестування є не менш важливим та актуальним ніж для жінок.

Наявність мутації BRCA1/2 впливає на тактику системної терапії метастатичного раку підшлункової залози, а саме є показанням до застосування PARP-інгібіторів. Крім того, одним з показань для генетичного тестування є наявність мутації у родича 1-2го ступеня спорідненості. При наявності у пацієнта з раком підшлункової залози мутації, ризик її наявності у родичів 1-го ступеня спорідненості (батьки, рідні брати та сестри, діти) – 50%; у родичів 2-го ступеня спорідненості (тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри, племінники) – 25%.

Згідно з результатами останніх досліджень до 10% пацієнтів з раком шлунку мають спадкові мутації BRCA1/2. В загальних рисах (конкретні критерії наведені в рекомендаціях NCCN) генетичне тестування показано пацієнтам з раком шлунку діагностованим у віці до 50-ти років, або пацієнтам більш старшого віку при наявності обтяженого сімейного анамнезу. Враховуючи наявності різних синдромів в структурі раку шлунку, при наявності показань рекомендовано комплексне генетичне дослідження, що окрім генів BRCA1/2 включає гени CDH1, MLH1, MSH2, MSH6, PMS2, EPCAM та інші.

Згідно з рекомендаціями NCCN, одним з показань для генетичного тестування є наявність мутації у родича 1-2-го ступеня спорідненості. При виявленні у вас мутації, ризик її наявності у родичів 1-го ступеня спорідненості (батьки, рідні брати та сестри, діти) – 50%; у родичів 2-го ступеня спорідненості (тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри, племінники) – 25%.

Спадкові мутації присутні в новому організмі від моменту запліднення, тож можна дізнатися статус мутації у дитини можливо навіть до її народження (пренатально), і навіть є рекомендації щодо репродуктивних опцій штучного запліднення, які дозволяють обрати ембріон без мутації. Таким чином, проведення дослідження можливе в будь-якому віці, однак, оскільки знання про мутацію дуже сильно впливає на подальше життя людини, існують лише рекомендації щодо проведення тестування, тому що наголошувати на обов’язковості проведення даного дослідження є неетичним.

Дітям (як і дорослим пацієнтам) є можливість провести забір на тестування за слиною та букальним епітелієм, що є безболісним нетравматичним методом забору.

Спадкові мутації присутні в новому організмі від моменту запліднення,тож присутні вони у всіх клітинах тіла. Тому для генетичного дослідження підходить будь-який матеріал, що містить ядерні клітини (кров, слина, мазок слизової оболонки тощо).

Єдиним виключенням є тканина пухлини, тому що виявляючи мутацію в пухлині, ми не можемо знати вона є спадковою, чи соматичною (тобто такою, що з’явилася у самій пухлині).

Нашим клієнтам, що бажають пройти генетичне тестування ми пропонуємо окрім здачі крові також варіант забору слини та буквального епітелію (мазок слизової оболонки щоки). Для цього ми розробили спеціальні набори для тестування, які відправляємо поштою (пересилку в обидва боки оплачує лабораторія). Набір містить детальну та просту інструкцію по підготовці та відбору зразків, що легко може бути виконана пацієнтом самостійно. На достовірність результату вид біологічного матеріалу для тестування не впливає, адже досліджується ДНК, який є однаковим в кожній клітині людини від народження.

Так, на результати генетичного тестування не впливає ніякий вид лікування. Його результати будуть на 100% достовірними, адже досліджується ДНК людини, гени, що успадковують ся не змінні з моменту запліднення та не зазнають впливу зовнішніх факторів.

Якщо ви здаєте кров ніякої підготовки не потрібно. Перед тестуванням можна їсти, вживати ліки тощо.

При заборі слини та букального епітелію є певна підготовка – за годину до взяття зразків не можна їсти, пити, палити та зрошувати ротову порожнину будь-якими лікарськими засобами.

Лабораторія Life Code єдина в Україні, що робить NGS дослідження на мутації в генах BRCA1, BRCA2, PALB2 та CHEK2 на своєму власному обладнанні в м.Києві. Сердцем нашої лабораторії є секвенатор нового покоління Ion Proton System виробництва компанії ThermoFisher Scientific (США).

Лабораторія працює на найякісніших реагентах виробництва США, що застосовують у всьому світі та оснащена сучасним обладнанням, яке дозволяє автоматизувати більшість процесів дослідження, що значно знижує ризик людских помилок та забезпечує стабільно якісні результати, яким можна довіряти.

Вартість тестування складає 8 500 грн. При проведенні дослідження у пункті забору крові або при відправці набору для тестування за слиною та букальним епітелієм вам будуть надані реквізити для оплати.

Оплатити послугу можна у будь-якому банку або через мобільний банківський додаток за реквізитами.

Так, ми завжди раді надати 7% знижки на будь-яке дослідження учасникам бойових дій.

Дослідження генів на мутації методом секвенування NGS це тривалий процес, що проходить певні стадії. Ми видаємо результати дослідження за 2-3 тижні, що є найбільш швидким способом пройти таке тестування в Україні.

При отриманні результатів тестування з мутацією, буде надано її опис нашим генетиком, що проводив дослідження. Також для наших пацієнтів в яких було виявлено мутацію, доступна можливість безкоштовно отримати консультацію провідного онкогенетика та молекулярного біолога України – Дмитра Олександровича Шапочки. Для цього необхідно надати запит на консультацію та додаткові медичні документи по вашому діагнозу.

Інформацію про виявлення мутації обов’язково надайте вашому лікуючому лікарю, адже вона впливає на визначення тактики лікування та спостереження з метою підбору найефективніших для вас терапевтичних методів.